Хвороби, ампутації та смерть: як вберегти життя безпритульним під час зимових заморозків

Перші морози та снігопад принесли не тільки купу роботи львівським комунальникам, але й масу проблем для людей, що не мають власної оселі. Так 14 грудня 2021 року у Франківському районі через переохолодження померла безпритульна жінка.

Новини.LIVE поспілкувалося з людиною, яка брала участь у соціальних патрулюваннях з пошуку безпритульних та дізналося, чим жителі міста можуть допомогти цим людям у зимову пору року.

Смертельні морози

14 грудня близько п'ятої вечора жителі вулиці Кастелівка помітили жінку, яка лежала на засніжених лавках стадіону. Підійшовши ближче, з'ясувалося, що вона вже не подавала ознак життя. При обстеженні тіла медики не знайшли жодних показників насильницької смерті та попередньо заявили, що жінка померла від обмороження. Зі свого боку поліцейські з'ясували, що першій жертві грудневих морозів у Львові було 48 років. Окрім того, жінка не мала постійного місця проживання.

Лихо зимової непогоди допоки обходило Львівщину, а от сусідня Івано-Франківська область уже не один раз встигла стикнутися з драматичними наслідками морозів. Обидва випадки сталися в Калуші ще наприкінці листопада. А тоді температура повітря навіть вранці та вночі не опускалася нижче 0°C. Двома жертвами виявились літні чоловіки, які не мали постійного місця проживання. Після цього в деяких районах області завчасно почали облаштовувати пункти обігріву, а в самому Івано-Франківську відкрили сім таких місць. А що ж у Львові?

Наразі в місті функціонує Львівський центр обліку та нічного перебування безпритульних осіб на вулиці Кирилівській, 3-а. Працівники установи надають людям, які не мають власної оселі, постійний притулок на ніч. Окрім того, безпритульні мають можливість погрітися та отримати там їжу чи теплі речі. Тут на обліку перебуває 3 тисячі людей. А щоночі залишається від 40 до 60 осіб. 

Ще один пункт обігріву на вулиці Личаківській, 56 почне свою роботу за умови значного зниження температури: до -10°C або ж довгострокових снігопадів. Також на початку грудня небайдужі львів'яни збирали теплі речі, щоб безкоштовно роздати їх безпритульним. А 26 листопада на базі вже згаданого центру обліку на Кирилівській провели вакцинацію від COVID-19 75 безпритульних. Усім щепленим особам, що не можуть поновити своїх документів, видадуть спеціальний документ форми 063/о. У нього вноситься інформація про всі щеплення, що їх отримала особа: проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та інші.

Де зимують львівські безпритульні

Щороку впродовж морозів соціальні працівники виходять на патрулювання вулиць. Активісти шукають безпритульних і пропонують їм ночівлю під дахом, чистий одяг та гарячий обід. Новини.LIVE поспілкувалося з чоловіком, який допомагав соцпрацівникам проводити рейди з пошуку безпритульних людей.

"Зазвичай взимку безпритульні шукають теплий закуток в підвалах, на горищах, а також у теплотрасах. Це пояснюється дуже просто. В ці місця найлегше потрапити, вони не продуваються вітром та є відносно захищеними від сильних морозів. Ще слід зазначити, що в підвальних приміщеннях будинків проходять труби, якими доставляється гаряча вода під час опалювального сезону. Тому, як і теплотраси, такі місця дають безпритульним шанс не змерзнути та пережити зиму. Також часто притулком для них стають звичайні під'їзди та закинуті будинки. Проте багато безхатьків під час заморозків ночують просто неба. Іноді це обходиться сильними хворобами, іноді ампутаціями обморожених кінцівок, а іноді смертю", – запевняє Андрій Гримак. 

Також активіст стверджує, що в зимовий період безпритульні люди наражають себе не тільки на обмороження, але й на серйозні конфлікти з жителями будинків, у яких вони ховаються.

"На жаль, про безпритульних не можна сказати, що вони святі люди. Більшість із них після років проживання в, м'яко кажучи, польових умовах забувають і про власну гігієну, і про культуру поведінки загалом. Тягнучи сміття в підвали чи, залишаючи після себе сліди життєдіяльності в під'їздах, вони провокують на конфлікт місцевих жителів, які рідко бувають прихильними. Шкода, але зазвичай жителі будинків просто проганяють безпритульних або натравлюють на них поліцію. Було б набагато ліпше, аби вони звернулися до Центру обліку, аби ті надали їм допомогу", – говорить чоловік. 

Андрій стверджує, що незважаючи на незручності, багато бездомних самі не мають бажання отримувати допомогу від соцслужб.

"Багато людей просто не знає про існування різних соціальних центрів, пунктів обігріву чи місць, де можна безкоштовно поїсти. Це пояснюється тим, що в бездомних немає доступу інформаційних ресурсів, а також тим, що вони рідко комунікують із так званим зовнішнім світом. Ще бувають такі ситуації, коли людина не те що не зі Львова, а загалом з іншої області. То їй і по місту важко орієнтуватись. Але разом із тим є й такі люди, що добровільно відмовляються від допомоги: від їжі, одягу, можливості прийняти душ та переночувати в теплому ліжку. Напевно, довгі роки життя в соціальному відчуженні створюють для них моральний бар'єр, який не так просто здолати. Хоча частина з них, до яких активісти навідуються неодноразово, все ж погоджуються прийняти допомогу", - додає активіст.

Чим львів'яни можуть допомогти бездомним?

У Львівському центрі обліку та нічного перебування бездомних осіб закликають не бути байдужими й допомогти бездомним у скрутній ситуації. Перш за все, кожен може врятувати людське життя всього-на-всього телефонним дзвінком. Під час негоди у місті працюватиме соціальний патруль, який співпрацює з екстреними службами та волонтерами. Львів'ян просять повідомляти про факти та місця перебування бездомних осіб, які потребують допомоги за телефоном: 233 14 79; 233 10 49 або на "гарячу лінію": 15-80.

Також кожен, хто має бажання і змогу, може долучитися до збору теплих речей для осіб, які позбавлені дому. Це може бути що завгодно, головне тепле і сухе. Речі можна здавати працівникам Центру обліку на Кирилівській, 3-а.

До того ж значною допомогою для бездомних може стати звичайне інформування. Кожен може допомогти безпритульній особі, надавши інформацію про місця, де вона може отримати соціальну допомогу.