Кіноавіасеанс: як літак радянського "Аерофлоту" став львівським кінотеатром

В 1960-х роках соціальна політика радянської влади взяла курс на покращення культурного життя в країні. Зокрема у Львові на початку 60-х років діяла філармонія, 5 театрів і 27 кінотеатрів. У 1966 році чисельність місць для кінопоказів виросла до 29.

Але один міський кінотеатр значно вирізнявся на фоні інших. Новини.LIVE розповість, як один із львівських кінозалів опинився в середині справжнього літака.

Рокова "залізна пташка"

У 1955 році на Авіаційному науково-технічному комплексі ім. О. К. Антонова почалась розробка нового 4-х двигунного пасажирського літака. Робота виконувалась досить швидкими темпами, і вже наступного року був затверджений макет майбутнього судна. Після низки випробовувань в 1959-му модель рекомендували до серійного виробництва. А 27 квітня 1959 Ан-10 вилетів на свій перший рейс.

Проте довго політати не судилося. Вже за 7 місяців літак потрапив у свою першу авіакатастрофу. Трагедія з тією ж моделлю повторилась знову вже за 3 місяці – ще одне судно потерпіло аварії при посадці в аеропорту. Обидві трапилися у Львові. Кількість загиблих під час другої катастрофи становила 72 людини. Врятуватися вдалося лише одній людині. Свого часу у Львові ходили плітки, що чоловік, який вижив у авіатрощі, був неймовірно п'яним і незадовго до аварії вирішив прилягти у хвостовій частині літака, де й заснув. За легендою, безвідповідальність та любов до алкоголю врятували йому життя.

Загалом, протягом 13 років після першого польоту Ан-10 розбилось 12 літаків Тобто кожен 10-й з виготовлених 112. Ця сумна статистика у 1973 році змусила радянське керівництво зняти модель з експлуатації. А оскільки списані літаки треба було кудись подіти, вирішили подарувати їх радянським містам в якості монументу. Україні дісталося 8 десятих "Анів".

Львову дісталося судно з номером 11138, яке до цього почергово перебувало на балансі у Бориспільського, Жулянського та Львівського аеродромів. Цей літак вважався одним із найвдаліших серед інших подібних моделей. Його ввели в експлуатацію ще в 1959 році, а списали аж в 1973 після відкликання усіх моделей в цілому. А сніжною зимою 1975-го року літак розмістили посеред нещодавно створеного парку "Боднарівка" на Сихові.

З небес у кінобізнес

Щоб сихівські ділки оперативно не розібрали літак на металолом, його вирішили переобладнати в кінотеатр. Його закріпили на спеціальному постаменті та прилаштували постійні сходи. За давньою радянською традицією, над оригінальністю назви ніхто не заморочувався, тому новостворений зал для кінопоказів отримав ім’я "Літак".

Кінопроєкційну апаратуру розташували за площиною екрану, а глядацькі місця залишили у пасажирському салоні. Максимальна кількість людей, яку міг розмістити літак "Літак" – 112, але після його переобладнання туди ледве поміщались 50 відвідувачів. Однак, хоч зовні кінотеатр приваблював своєю незвичністю, усередині він не став чимось особливим. Мав звичайні крісла, як і в будь-якому іншому радянському будинку культури. Замість продуманого дизайну – заклеєні фанерою ілюмінатори з намальованими героями мультфільмів. Ще однією проблемою став екран. Він був настільки маленький, що далі перших рядів було майже нічого не видно.

Спочатку кінотеатр в літаку діяв виключно як дитячий, де відбувався показ переважно мультфільмів та казок. Проте через малу відвідуваність у ньому розпочали покази й звичайних кінофільмів. Працював "Літак" лише у вихідні дні: вдень йшла дитяча програма, а ввечері починалися сеанси для дорослих.

Проте й серед дорослої аудиторії кінолітак знайшов мало постійних відвідувачів. А все через свою непродуману проєкцію. Тим паче, що альтернативних місць із хорошим екраном і комфортнішим залом у Львові було предостатньо.

В 1988 році в "Літаку" трапилась пожежа. Повністю вигоріла права сторона носової частини під салоном. Зважаючи, що кінотеатр не користувався популярністю, його вирішили не відновлювати. Оскільки старенький Ан-10 почали розкрадати на метал, місцева влада його демонтувала. Пізніше на його місці звели церкву святих Бориса і Гліба, про яку старші люди досі говорять: "церква там, де був літак".