Треба бути готовим: що робити львів'янам, якщо почнеться війна
18 лютого стало відомо, що Львів, в разі нападу Росії, може опинитися під ударами ворожої авіації. Та водночас до культурної столиці масово переносяться дипломатичні установи країн з усього світу, а жителі східних регіонів їдуть на Галичину, щоб перечекати потенційну небезпеку.
Новини.LIVE розповість про те, як діяти містянам та переселенцям у разі початку обстрілів чи бомбардувань.
Безпека чи її ілюзія?
Протягом останніх днів до Львова прибули сотні дипломатів з різних країн.Більшість із них переїхали зі своїх офісів у центральній та східній Україні. Причиною таких кардинальних змін стала наростаючи загроза російського військового вторгнення.
Першими, 12 лютого, про перенесення посольств повідомили в Міністерстві закордонних справ Німеччини. У відомстві заявили, що донецьке генеральне консульство, яке з 2014 року розміщується в Дніпрі, тимчасово розмістять у Львові. Впродовж тієї та наступної доби до ідентичних рішень вдались США, Канада та Австралія. Також на випадок початку бойових дій Нідерланди створили у Львові спеціальний центр швидкої евакуації своїх громадян.
Станом на 21 лютого через загрозу нападу РФ на Україну свої дипустанови до Львова також перенесли посольство Індії та частково посольство Литви. Окрім того, в місто переїхав офіс Центрального розвідувального управління. У ЦРУ це рішення називали тимчасовим і підкреслили, що таке переміщення може значно ускладнити збір інформації. Очільник міста Андрій Садовий заявляв, що наразі безпекова ситуація в країні є стабільною, а іноземні дипломати гуляють містом, п'ють каву, відвідують музеї та театри.
Але не тільки іноземні дипломати, плануючи сховатися від можливої війни, рвуться переїхати до Львова. До подібних кроків вдаються і звичайні мешканці України. Новини.LIVE вже писало раніше про те, що багато українців із прикордонних регіонів були б не проти перечекати ймовірне російське вторгнення на Галичині. Львівські рієлтори констатували той факт, що за декілька останніх тижнів попит на короткострокову оренду квартир у місті значно підвищився. Здебільшого даними послугами цікавились люди з прифронтових регіонів. Вагома частина з них підшукує варіанти оренди від 1 до 3 місяців.
Та чи зможе Львів стати рятівним ковчегом для українців та представників світової спільноти? Судячи з інформації, яку надала естонська розвідка, все не настільки радісно, як хотілося б. Російські військові добре розуміють, що Львів володіє чудовим потенціалом в енергопостачанні та розміщенні штабів Збройних сил України. Окрім того, місто є стратегічно важливим для ЗСУ через наявність Авіаремонтного та Львівського бронетанкового заводу.
Естонці заявили, що в разі нападу РФ на Україну росіяни вже мають карту з містами, які будуть зазнавати значних авіа чи артилерійських ударів. Серед перерахованих населених пунктів також є Львів та Дрогобич.Також естонська розвідка вважає, що Росія має подібні карти й для інших країн Європи.
Чи є де сховатись?
Ніщо так не мобілізовує людей, як пряма загроза їхньому життю. Так, ще влітку 2021 року комунальники почали напрацьовувати заходи з територіальної оборони через загрозу вторгнення російських військ. Для цього вони обстежували усі можливі місця, які можуть слугувати укриттям під час бомбардувань. Внаслідок проведеної роботи була створена інтерактивна карта з укриттями, на якій зазначено місця, де у Львові можна заховатися у випадку нападу РФ.
У львівській міськраді зазначили, місто забезпечене найпростішими укриттями на 197 відсотків. До цих укриттів належать не тільки бомбосховища, але і підвали багатоквартирних будинків. Водночас з цим відомо, що у львівських новобудовах бомбосховищ немає. Натомість мешканцям цих будинків рекомендують у випадку нападу ховатися у підземних паркінгах, але і вони є не у кожній будівлі.
На кінець грудня у Львові нарахували 70 укриттів і близько 6 тисяч споруд, які можна використовувати як укриття. Також у місті є всього одне сховище на понад 10 тисяч людей. На жаль, кількість укриттів нерівномірно розташована між районами. Наприклад, Сихівський та Залізничний район мають найменшу кількість таких місць. А от район Під Голоском та Малоголосківська, де наразі проживає понад 10 тисяч мешканців, налічує лише два невеличких бомбосховища, які розташовані у районі найстаріших будівель.
Також мер Львова Андрій Садовий просив львів'ян самостійно зайнятися облагородженням укриттів поблизу себе. У своєму інтерв'ю для BBC він говорив, що місто не має у своєму розпорядженні потрібної кількості комунальників для прибирання сховищ.
"Є житловий будинок, у ньому є приміщення для укриття – ми звернулися до мешканців: "Організуйтеся, наведіть там порядок, зробіть три комплекти ключів". Немає у Садового дві тисячі людей, щоб всюди поприбирати. Це приватна власність. Кожен мешканець має дбати про свою безпеку", – заявляв політик.
Також Садовий пояснив, як бути з підвальними приміщеннями, які могли б слугувати укриттям, але на цей момент зайняті перукарнями чи ресторанами. На його думку, перебування таких територій у приватній власності чи оренді не звільняє власників від необхідності тримати свої заклади відкритими для всіх та прийняти людей у разі надзвичайної ситуації.
Як житиме Львів у разі початку повномасштабної війни з Росією?
14 лютого через загрозу вторгнення РФ у Львові провели позапланове засідання комісії НС. На ньому обговорювали забезпечення безперебійної життєдіяльності міста у випадку початку війни.
Отож, на засіданні ухвалили такі рішення:
- Водопостачання. На випадок повної зупинки водопостачальної мережі у Львові розглядають можливості автономної подачі води до міста.
- Електроенергія. Для стратегічно важливих підприємств міста забезпечать альтернативні джерела живлення.
- Медицина. Керівники медзакладів отримали завдання збільшити об’єм банку крові й забезпечити її необхідну кількість. Також така постанова стосувалася медикаментів, медичних засобів та харчових продуктів. У одній із лікарень Львова буде облаштовано підземну операційну та палату стаціонарного лікування хворих.
- Комунікація та оповіщення. У міськраді шукають альтернативні види комунікації на випадок повного відключення традиційних засобів зв'язку або ж відсутності електроенергії.
Читайте Новини.live!