Чому Львів не може побороти навалу незаконних сміттєзвалищ?
Поділитися
7 грудня 2021 року Державна екологічна інспекція Львівщини виявила чергове незаконне сміттєзвалище на території області з сотнями мішків побутових та будівельних відходів.
Новини.LIVE з'ясувало, чому штрафи за засмічення територій в Україні є недієвими, а незаконні сміттєзвалища на Львівщині продовжують поширюватися.
Ракова пухлина Львівської області
Уже понад десятиліття Львівщина знаходиться на межі екологічної небезпеки через відкриту проблему з переробкою сміття. Ще у 2011 році на території області нараховувалось близько пів тисячі нелегальних та стихійних сміттєзвалищ. Територія сумнозвісного Грибовицького сміттєзвалища, що брала на себе понад 40% побутових відходів регіону офіційно не мало жодного права працювати ще з 2004 року.
Наразі територію полігону закрили на рекультивацію, а політики вже почали піаритися на актуальній темі з приводу майбутнього сміттєзвалища, яке почало своє функціонування ще 1958 року. Хтось заявляє про територію для екосвідомих людей, хтось – про зелену зону відпочинку, але тим часом Львів досі залишається без сміттєпереробного заводу, а територія полігону для твердих побутових відходів продовжує захаращуватись.
Сміттєва криза, що розпочалась у 2016 році, коли львівське сміття подорожувало територіями Одеської, Чернівецької, Дніпровської, Сумської, Миколаївської, Полтавської, Житомирської та багатьох інших областей, насправді досі не завершилась. Щоправда, замість всеукраїнського турне гастролі відбуваються у межах Галичини.
Тільки за 2021 рік і тільки з повідомлень, які були висвітлені в місцевих ЗМІ, на Львівщині виявили 40 незаконних сміттєзвалищ. В найбільшому екологічному хаосі опинилися жителі Солонківської ОТГ. Екологи виявили на території громади понад 30 несанкціонованих звалищ. Держекоінспекція, звісно, притягнула до адміністративної відповідальності відповідального посадовця Солонківської сільради та доручила до 2 липня цього року ліквідувати всі виявлені незаконні сміттєзвалища. Але, за свідченням місцевих жителів, ситуація залишається на тому ж місці.
Чому екоінспекція майже безсила в боротьбі з незаконними смітниками?
Попри виявлення масових порушень екологічних норм, лише два випадки з 40, виходячи з повідомлень журналістів, хоч якось зрезонували. У першому випадку суд призначив понад 20 тисяч штрафу за несанкціоноване сміттєзвалище у Дрогобичі. Там з кінця грудня минулого року місцевий підприємець без відповідної ліцензії зберігав медичні відходи, зокрема розхідний медичний матеріал, шприци, захисні щитки для обличчя, одноразові рукавиці та використані каністри з маркуванням "Covid". Звалище відходів чоловік організував у нежитлових приміщеннях та на прилеглій земельній ділянці, що належать йому на праві приватної власності.
У другому ж випадку, який відбувся поблизу Самбора, працівники поліції змогли лише встановити причетних до створення нелегального звалища осіб та відігнати сміттєвоз на штрафмайданчик. Жодних штрафів чи додаткових санкцій на правопорушників досі не накладено.
Новини.LIVE поспілкувалося з головним спеціалістом-інспектором охорони навколишнього природоохоронного середовища Олександром Матюхою, який розповів журналістам у чому полягають складнощі в боротьбі з несанкціонованими сміттєзвалищами та чому за вклад до поширення екологічної небезпеки накладаються відносно не високі штрафи.
"Річ у тім, що більшість територій, на яких знаходяться нелегальні звалища, знаходяться у кримінальній власності. Під час перевірки такої місцевості екоінспектори можуть зафіксувати факт адміністративного правопорушення, який передбачає штраф для посадових осіб від 850 до 1 700 гривень. Але окрім цього екологи також обраховують та роблять оцінку рівня засмічення земельної ділянки. Ці збитки можуть становити від 15 гривень за 1 гектар землі в залежності від території й сягати до десятків мільйонів", – говорить чоловік.
Також інспектор розповів, що попри зовсім мізерні штрафи за адмінправопорушення, екологи одразу проводять необхідні заміри для вираховування збитків за засмічення та забруднення території, які є більш суттєвими фінансовими санкціями для посадовців чи юридичних осіб. Але, за словами спеціаліста, така процедура в більшості випадків не є дієвою, адже довести наявний і зафіксований факт забруднення в суді іноді просто неможливо.
"Як правило, штрафи, накладені екоінспекцією, заперечують усі й це переходить у судові тяганини. А там вже є багато юридичних перепон та розмитостей у законі. Нарахувати збитки просто, а от відсудити їх іноді просто неможливо. Наприклад, виїхавши на місце злочину, щоб ми могли все оглянути й задокументувати, місцева влада мусить надати нам представника органу самоврядування. Досить часто це грає на руку чиновникам. Вони розуміють, що в разі відсутності такої людини під час перевірки та обрахунків, то згідно з законом, будь-який суд визнає наші дії неправомірними. Отож, місцева влада дуже часто цілеспрямовано уникає зустрічі з екологами та не надає своїх представників. Або ж ми банально не можемо нарахувати жодних збитків якщо самі виявимо факт засмічення території. Для цього потрібна скарга від місцевих жителів, що стане фактом для офіційної перевірки", – пояснює Олександр.
До того ж екоінспектор стверджує, що в разі великих штрафів, які складають значну частину бюджету населеного пункту, де існують нелегальні звалища, судді, розуміючи всю проблемність ситуації, для місцевих жителів самі шукають юридичні шпарини, щоб унеможливити виплати. Також Олександр Матюха зазначає, що несприятлива ситуація зі сміттєзвалищами має загальноукраїнський характер.
"З 2017 року закон передбачає проведення спеціалізованими підприємствами оцінки впливу на довкілля всіх наявних звалищ. На жаль, вагомий відсоток українських полігонів не проходять таких перевірок, а отже працюють нелегально. А ті сміттєзвалища, які все ж проходять перевірки, повально саботують норми. На смітнику де передбачалося розмістити 100 тонн брухту потрапляє значно більша кількість мотлоху. А така ситуація унеможливлює нормальне перегнивання сміття та спричиняє значне випаровування шкідливих газів", – додає інспектор.
Читайте Новини.LIVE!
