Масштабні ремонти, нові наукові проєкти та культурологічні скандали: чим запам'ятається Львову 2021 рік

"Цей рік був важким", – такими словами "прикрашався" чи не кожен новорічний виступ українських президентів. І справді, новий сплеск епідемії коронавірусу, "червоні зони", підвищення тарифів та постійний військовий шантаж від Путіна на зовнішньополітичній арені не давали звичайним українцям жити спокійно.

Але психологи радять не зациклюватись на негативі, тому Новини.LIVE зробило підбірку успішних кейсів Львова та львів'ян у різних сферах життя, за які можна порадіти.

Винаходи

2021 рік для львівських науковців став роком екотехнологій. Вже у 2022 році українська компанія CoolOn планує розмістити виробництво електричних вантажівок біля Львова. Першу партію електрокарів хочуть випустити уже наступного року. На виробництві планують створити 120 робочих місць.

Команда інженерів та конструкторів зі Львова працювала над першою українською електричною вантажівкою понад два роки. На вантажівках CoolOn розміщуватиметься один або два електродвигуни потужністю до 120 кВт. Залежно від побажань клієнтів CoolOn можуть мати передньопривідну конфігурацію або систему повного приводу. Вантажівка зможе набирати швидкість до 90 км/год, а одного заряду батареї вистачатиме на 300 км. Загалом комплектація автомобілів на 80% складатиметься з локальних компонентів. Електрична вантажівка буде розрахована на пересування у містах та приміських територіях і матиме місткість до 3 тонн.

Також у 2021 році встигли відзначитись науковці "Львівської політехніки". Вони разом із ветеранами АТО розробили електричний самокат і працюють над створенням таких самокатів для людей з інвалідністю. Самокат львівських розробників матиме три колеса та зможе розганятися до 50 км/год. Заряду батареї, за словами конструкторів, вистачатиме на 100 км. Приблизна вартість одного самокату становитиме близько 35 тис. грн, їх будуть виготовляти під замовлення.

В науковому аспекті слід обов'язково згадати й науковців Інституту біології клітини НАН України у Львові. У 2020 році вітчизняні біологи отримали грант розміром близько 10 мільйонів гривень на розробку вакцини від коронавірусної інфекції. Наразі ж львівська вакцина проходить завершальний етап тестування імуногенності на мишах у Польщі.

Академіки НАН у Львові заявляють, що синтезують українські ліки проти COVID-19 на спеціальних гуманізованих дріжджах, які модифікують білки. На їхню думку, така суміш більш ефективно діятиме на організм людини, викликаючи появу антитіл. Проте якщо лабораторне дослідження покаже ефективність вакцини на мишах, її ще необхідно протестувати на приматах і добровольцях.

Культура

Хоч культурна сфера й не настільки медійна, як політика чи економіка, але цьогоріч, як мінімум, дві події спонукали більшість львів'ян долучитися до відкритих мистецьких дискусій.

9 травня у Львові урочисто відкрили Музей модернізму. Це нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв, яка об’єднала митців історичного авангарду та високого модернізму – від початку минулого століття і до сьогодення. За словами організаторів, музей покликаний ознайомити українців з автентичним львівським модернізмом, який різко відрізняється від того, що діялося у 20-30-х роках минулого століття в центральній та східній Україні.

Але попри хорошу рекламну кампанію та зацікавленість аудиторії не всі залишились у захваті від нової культурної локації. Деякі відвідувачі стверджували, що експозиція мала ряд недоліків, зокрема, не відображала дослідницьку роботу з музейною колекцією.

Окрім того, сонний ритм львівського життя неабияк розбурхав скандальний пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. Не всім львів'янам сподобався зовнішній вигляд скульптури. Навіть була створена петиція про його демонтаж. Але й прихильників у екстравагантно зображеного сина Моцарта виявилось вдосталь. Вкінці кінців влада міста вирішила залишити пам'ятник на своєму місці, та мистецькі дискусії різних рівнів стосовно мистецької цінності скульптури точаться й досі.

Також цьогоріч у Львові відбулось кілька маштабних відзначень знакових подій: 100-річчя від народження Станіслава Лема (зокрема, циклом перформансів Solaris стартував V фестиваль аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА), 100-річчя скульптора Михайла Дзиндри відзначили двома великими виставками його робіт та 3D-мапінгом на фасаді Ратуші, виставкою "50 історій Львівського скансену" відзначили 50-річчя Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Урбаністика

Окрім наукових чи культурних, Львів у 2021 році мав ряд чудових урбаністичних проєктів.

Один із найперших, що спадає на думку – завершення капремонту вулиці Пекарської. Під час ремонту було змінено її структуру, додались місця для паркування, широкі тротуари та двосторонні велосмуги. В ході реконструкції використовували різні типи мощення: тротуарну плитку, асфальт, бордюри з натурального граніту і повторно використану бруківку, яка була тут раніше. Також на вулиці повністю замінили всі інженерні мережі, зробили новий колектор, водогін, провели капремонт світлофорів та вуличного освітлення і найголовніше – прибрали МАФи.

Урбаністи різних країн хвалять проведений ремонт за грамотне мощення з використанням різних форматів тротуарної плитки і їх стикування. Капремонт вулиці Пекарської отримав відзнаку міжнародного журі Національної премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну у категорії "Реконструкція вулиць".

Також у грудні встиг завершитись ще один масштабний капремонт вулиці Бандери, який стартував торік. Відремонтували понад 1 км дороги, замінили всі мережі, трамвайні рейки, проклали новий колектор, облаштували велодоріжки. До того ж на вулиці Бандери з’явилися кишені для паралельного паркування – раніше тут не було жодного легального паркомісця й автівки залишали поміж коліями посеред дороги.

Разом із тим на об'єкті оновили деякі переходи, підняли проїжджу частину до рівня тротуару, а примикання вулиць зробили без великих радіусів, максимально під прямими кутами, щоб автомобілі не вилітали на головну, а плавно виїжджали.

Персоналії

Окрім крутих проєктів, варто згадати й про звичайних львів'ян, успіхи яких прославляють не тільки наше місто, але й цілу країну.

Курсант Львівської військової академії Павло Лейсі став найкращим іноземним студентом Королівської Академії Сухопутних військ Сандгерст (Велика Британія) та отримав особливу відзнаку – Міжнародний Меч. Щороку така відзнака присуджується кадету, який продемонстрував найкращі результати у навчанні. Цьогоріч в Академії навчалися офіцери з 26 різних країн. Нагороду українцю вручила Її Королівська Високість принцеса Анна на урочистій церемонії під час Параду на честь Суверена.

Львів'янка Ірина Сенюта, своєю чергою, стала першою в Україні професоркою з медичного права. 42-річнажінка є доктором юридичних наук та завідувачкою кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Юристка також є національною представницею Європейської асоціації медичного права в Україні, президенткою ГО "Фундація медичного права та біоетики України".

Ірина Сенюта є співавторкою та розробницею законопроєктів з питань функціонування національної системи охорони здоров’я, авторкою близько 200 наукових праць у сфері медичного права.

І як же можна не згадати про красу, що здатна врятувати світ? 40-річна львів’янка Зоряна Богдан перемогла у двох номінаціях на конкурсі краси Woman Eastern Europe. Львів’янка здобула титули Mrs. Mother of Europe та Mrs. Sport.

Зоряна Богдан є мамою чотирьох синів, засновницею жіночого клубу з тріатлону "Мальви". Європейський конкурс краси, в якому брали участь заміжні жінки, відбувся в Таллінні. За титул Mrs. Europe-2021 боролися 14 учасниць з 11 країн.