Велика війна та 5 мільйонів українців —  чим жив Львів останні два роки

Як Львів приймав українців останні два роки повномасштабної війни
Люди на площі Ринок. Фото: Новини.LIVE

Впродовж останніх двох років чи не щодня в усіх містах України лунали сигнали повітряної тривоги. Ворожі ракети та дрони руйнували не тільки інфраструктурні об’єкти, але й цивільні будинки. Вбивали та калічили українців, знищували історичні спадщини у містах України. Львів — не виняток. Та попри все, місто продовжувало жити та твердо ставало гуманітарним та медичним хабом України.

Оперний театр у Львові. Фото%
Купол оперного театру у Львові. Фото: УНІАН

Про те як Львів приймав українців та релокований бізнес з різних куточків нашої країни. А також про волонтерську діяльність, медицину та скандали у місті під час війни, — читайте у матеріалі Новини.LIVE

Читайте також:

150 тисяч ВПО та 230 підприємств 

Станом на лютий 2024 року у Львові зареєстровано — 103 988 ВПО. Але не всі  переселенці ставали на офіційний облік. Тому, за приблизними підрахунками, зараз у місті є близько 150 тисяч внутрішньо переміщених українців. За два роки до Львова релокувалось 230 підприємств. З початком великої війни до міста переїхали центральні ЗМІ та працювали кореспонденти з різних куточків світу.

Велика війна та 5 мільйонів українців —  чим жив Львів останні два роки - фото 2
Люди в центрі міста. Фото: Новини.LIVE

Через Львів пройшло 5 мільйонів українців

За весь час з лютого 2022 року через Львів як транспортний хаб перейшло понад 5 мільйонів внутрішнього переміщених українців, значна частина яких продовжувала свій шлях у країни Європи. 

Відтак, перші місяці великої війни у Львові залучили в роботу різні сфери: 

 — Робота різних служб і волонтерів на вокзалах, станціях міжміських перевезень. Інформували українців про місця реєстрації й подальшого поселення або допомагали доїхати до кордону. 

Жінка на вокзалі у Львові.
Жінка на вокзалі у Львові. Фото: УНІАН

 — Міжнародні організації, а також заклади харчування й просто небайдужі забезпечували харчуванням, продуктами, організовували прихистки. 

 — Допомагали десяткам людей ставати на військовий облік та отримати статус ВПО.

 — Комунікували з фондами з отримання гуманітарної допомоги, координували формування груп для виїзду за кордон.

Активно залучали приватні ініціативи, які коштом волонтерів, бізнесу облаштовували прихистки, яка в піковий період перевищувала 500 локацій.

У вересні 2022 року діти пішли до школи 

Попри тривоги, з липня 2022 року в закладах освіти та культури, ВПО вже не проживали, а місто активно готувалось до початку навчального року. Відтак, Львів у співпраці з польським урядом відкрили три модульні містечка. Розраховані ці містечка на поселення 1 072 внутрішньо переселених українців.

Млдульне містечко. Фото: Ірина Бєлих
Модульне містечко. Фото: Ірина Бєлих

У березні 2022 року запрацював офіс для ВПО

З березня 2022 року розпочав роботу Міський центр підтримки ВПО, це консультаційний підрозділ, який функціонує у форматі "відкритого офісу" та надає інформацію переселеним українцям, які змушені були покинути рідні домівки через війну.

За період роботи 2022-2023 роки працівниками Центру надано 16103 консультацій:

 — 2022 — 7736 консультацій, з них наживо 43% і 57% телефоном.

 —  2023  — 7568 консультацій, з них наживо 48% і 52% телефоном.

Здебільшого це люди з Донецької, Харківської та Луганської областей.

Також у Львові відкрився Центр матері й дитини "Незламні матусі" — це два будинки для вагітних жінок з-поміж ВПО. Цей проєкт створено у співпраці Товариства Червоного Хреста України спільно з Львівською міською радою.

Львівщина перша за кількістю релокованого бізнесу в Україні

Від початку повномасштабного вторгнення у Львівську область почали переїжджати підприємці з різних регіонів. До прикладу, у Львові відновила виробництво Рубіжанська панчішна фабрика з Луганщини. Ще одне підприємство з Мелітополя запустило на Львівщині випуск броньованих автомобілів. Обидві компанії не мали змоги вивезти обладнання з-під обстрілів, тож налагоджували виробництво з нуля. Ще декілька підприємців, які виїхали з Краматорська, Покровська, Маріуполя та інших міст, об’єдналися в єдиний концерн. Разом шиють військову форму та взуття  для бійців. Загалом релокувалось 230 підприємств.

Підприємство "Пожмашина". Фото: Pozhmashyna
Підприємство "Пожмашина". Фото: Pozhmashyna

За час війни майже 160 тисяч українців отримали медичну допомогу та 215 протезів

Через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними й доступними в Україні, у Львові, в Національному центрі реабілітації "Незламні" з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу.

Чоловіки на милицях. Фото: НЕзламні
Чоловіки на милицях. Фото: Незламні

Понад 5 тисяч  прореаблітованих українців та 480 дітей. За останній рік  у майстерні протезування Національного реабілітаційного центру "Незламні" у Львові виготовили 215 протезів.

Скандали у Львові під час війни: ринок нерухомості, система "Шлях"  та мовні перипетії 

У перші місяці повномасштабного вторгнення ціни на оренду та купівлю квартир у Львові досягнули свого піка. Через те, що попит став у рази перевищувати пропозицію, знайти житло за довоєнною вартістю стало майже неможливо. Через це і виникали скандали в соціальних мережах і не тільки. Власники поділились на кілька типів: одні приймали безплатно, другі — за шалено великими цінами, треті — закривали  свої оселі та нікого не пускали. На щастя, сьогодні ринок нерухомості стабілізувався.

Люди на Площі ринок. Фото: Новини.LIVE
Люди на Площі ринок. Фото: Новини.LIVE

Систему "Шлях" запровадили понад рік тому для волонтерів, які привозять з-за кордону гуманітарну допомогу для Збройних сил України. Проте перевірки правоохоронних органів майже одразу після появи нової системи показали, що вона стала лазівкою для уникнення мобілізації для чоловіків призовного віку. Голова спеціальної комісії Верховної Ради Сергій Козир раніше озвучив, що близько 19 тисяч військовозобов’язаних чоловіків виїхали за кордон і не повернулися через систему "Шлях"

Мовні скандали у Львові не вщухають з перших днів повномасштабної війни. Російськомовні пісні на вулицях міста, російська в магазинах та на ринку чи на зупинці автотранспорту — все це ніщо порівняно з висловлюванням мовознавиці Ірини Фаріон в бік російськомовних військових. Вона назвала російськомовних бійців полку "Азов" "неповноцінними" українцями. Через що поплатилась місцем викладачки у Львівській Політехніці.

ЛЬвів дощовий. Фото: Новини.LIVE
Львів дощовий. Фото: Новини.LIVE

Та попри все, Львів став другим домом для сотні тисяч українців. І тут вони стали не біженцями, не переселенцями та не ВПО — тут розпочались нова історія життя для сотень тисяч українців.