Вступ до профтехів Львівщини — кого шукає ринок праці

Цьогорічна вступна кампанія до закладів професійно-технічної освіти на Львівщині триває до 1 жовтня. Вона відбувається на тлі воєнного стану, виїзду частини молоді за кордон та популярності вищої освіти й коледжів. Попри це, профтехи залишаються критично важливими для економіки регіону, адже саме вони готують робітничі кадри.

Чому бізнес готовий інвестувати у профтехи та що чекає випускників після навчання, читайте у матеріалі Новини.LIVE

Яка ситуація з профтехосвітою Львівщини

За словами Івана Пикуса, начальника відділу інновацій, професійної, фахової передвищої та вищої освіти департаменту освіти і науки Львівської ОДА, цьогоріч уже зараховано близько 7 тисяч студентів із 9,8 тисячі можливих. 

"Набрали близько 7 тисяч студентів із 9 800. Це нижче, ніж торік. Тоді, на початок вересня, ми мали 7 800. Тобто фактично майже тисяча дітей просідає цьогоріч", — розповів Пикус.

За його словами, причин цьому кілька. Частина молоді виїжджає за кордон, інші обирають коледжі чи університети. 

"Все ще існує стереотип, що вища освіта обов’язкова. Але ринок праці показує іншу картину: вакансій для робітничих професій значно більше", — додає посадовець.

Ринок праці сьогодні особливо потребує кухарів, трактористів, зварювальників, операторів верстатів з числовим програмним управлінням, спеціалістів автомобільного транспорту. Саме ці професії здобувають у профтехах.

"Є вакансії, є потреба, але бракує випускників. При цьому ми створили понад 58 навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням, комфортними умовами та харчуванням. Важливо, щоб і батьки зрозуміли: професійна освіта сьогодні — це зовсім інший рівень, ніж ще кілька років тому", — наголосив Пикус.

Робота і зарплати

За словами чиновника, профтехи дають швидкий старт у професії. Студент проходить шлях від навчання до першого працевлаштування максимально швидко.

"Наприклад, оператор верстатів з ЧПК у Львові може розраховувати на стартову зарплату у тисячу доларів. І роботодавці готові брати таких фахівців уже зараз", — пояснив він.

Бізнес активно долучається до розвитку закладів: інвестує у матеріально-технічну базу та співфінансує створення навчально-практичних центрів. Це гарантія, що випускники одразу отримують робочі місця.

Новий закон і дуальна освіта

Ще один важливий крок — ухвалення нового закону про професійну освіту. Він розширює повноваження наглядових рад, до складу яких тепер входитимуть щонайменше 50% роботодавців.

"Це важливий сигнал: бізнес не просто готовий інвестувати у навчання, він зацікавлений отримати підготовленого випускника. Ми поступово впроваджуємо елементи дуальної освіти: 70% часу студенти проводять на виробництві, 30% — у теорії. Це збалансована модель, яка вже працює в багатьох закладах", — зазначив Пикус.

Попри труднощі з набором, чиновник оптимістично оцінює перспективи. Частина молоді виїжджає, але є й ті, хто повертається.

"Це нормальний процес. Важливо, щоб ми створювали умови для повернення й розвитку. Приклад Південної Кореї доводить: країна без великих ресурсів, але з сильною системою освіти може стати однією з провідних економік світу", — підсумував Іван Пикус.

Нагадаємо, ми раніше писали, чи має право на вищу освіту мобілізований.

Ми також писали, що потрібно зробити, щоб українські моряки не покидали країну.